Чи є у українців шанси на фізичне виживання? PromPolitinform: https://prompolit.info/2025/12/25/profesor-valerij-shvets-ideologiya-ta-narodzhuvanist/

        «Я не вимірюю успіх нашої роботи створенням нових вулиць. Я не вимірюю це нашими новими заводами і новими мостами, які ми будуємо, або підрозділами, які ми  мобілізуємо. Навпаки, в центрі оцінки успіху цієї роботи знаходиться німецька дитина, німецька молодь. Тільки тоді, коли будуть створені умови для їх росту і розвитку, я можу бути твердо переконаний, що мій народ не зникне, а, отже, і наша праця не буде марною». 

Адольф Гітлер

(з виступу на партійному зйізді честі 1936 р. )

У тридцяті роки минулого сторіччя Німеччина виявилась єдиною країною Західної Європи, що подолала демографічну кризу.

Стаття надрукована^

1. у Народному оглядачі;

https://www.ar25.org/article/ideologiya-ta-narodzhuvanist-abo-yak-rozvyazaty-demografichnu-kryzu-v-ukrayini.html#comment-76065

2.у Чорноморських новинах:

https://chornomorka.com/archive/22530/a-171311.html

3.у Літературній Україні

Літературна Україна. – 2025 рік. - № 1. 31 січня 1925 року.

            У кожному живому організмі присутні ворожі до нього мікроорганізми, які називаються інфекцією. Навіть абсолютно здоровий організм перебуває у стані невпинної боротьби з заразою. Іноді остання перемагає, що означає смерть організму. Проте частіше перемагає організм, якщо вміє  мобілізувати на боротьбу всі свої захисні функції. У інфекції є і позитивна роль, яка полягає у тому, що вона знищує слабкі організми, не здатні до боротьби за виживання. Натомість, інфекція дає можливість виживати і розмножуватись організмам сильним, пристосованим до постійної боротьби за життя. Так інфекція стає важливим фактором, хоча і не єдиним, еволюції всього живого на Землі до досконаліших форм. Як казав німецький філософ Ніцше: «Все що нас не вбиває – робить нас сильнішими».

            Сучасні люди настільки тісно взаємодіють між собою, що великі спільноти людей рівня націй можна розглядати як живі організми, точніше – надорганізми. Що відіграє для них роль інфекцій? На мою думку – це різноманітні шкідливі ідеї. Інколи вони виглядають доволі привабливими, але і у цьому разі їх метою є руйнація суспільства. Як відрізнити корисні ідеї від шкідливих? Чи існує абсолютний критерій для такого поділу? Так, існує – це заповідь: «Плодіться і розмножуйтесь». Саме такі слова мудрі люди сивої давнини вклали в уста своїх богів.

            І людство, в цілому, виконує цей заповіт. Кількість людей на планеті Земля невпинно зростає відповідно до  зростання засобів існування. Але на фоні загального зростання спостерігається і вимирання багатьох народів. Наприклад, стрімко вимирають всі народи Європи. Цей процес не здатний замаскувати навіть величезний потік мігрантів з різних куточків сучасного світу, що заполонив Європу. Красномовний факт – більша частина школярів у центральній частині Лондона це вже не англійці.

            На тепер, абсолютним лідером вимирання, і то не лише в Європі, є Україна. Якщо до агресії Московії на наші землі, тобто до 2014 року, вимирання українців було практично таким, як і поляків (ще одне свідчення спорідненості цих народів), то у наступні роки українці пішли у стрімкий відрив. Підвищена смертність чоловік через війну, колосальний рівень еміграції жінок дітородного віку за кордон і загальна стресова ситуація у суспільстві ще більше зменшили народжуваність в Україні на фоні зростаючої смертності.  Але слід розуміти, що війна з Московією не спровокувала вимирання, а лише його посилила. Отже, головна причина не у війні. Тоді де? Як на мене, у хибних ідеях, які оволоділи не лише всіма європейцями, але і українцями.

            З чого ж все починалось? Думаю з масонського гасла: «Свобода, рівність і братерство», що було на прапорах так званої «Великої» французької революції на межі вісімнадцятого і дев`ятнадцятого сторічь. Дарма, що це гасло внутрішньо суперечливе. Свобода і рівність несумісні речі. Там, де люди вільні, вони не рівні. Там де вони рівні, вони не вільні. Правильним гаслом було б свобода, чи рівність. Так хочеться, щоб одночасно якась річ була мокрою і сухою або холодною і гарячою. Реальне життя вимагає зробити вибір і такий вибір робиться, як правило, на користь рівності. Франція також вибрала рівність, хоча і зупинилась на пів дорозі, оскільки ще одна ідея-інфекція ордена ілюмінатів - «скасування приватної власності» не знайшла тоді необхідної підтримки. Але і вона згодом дочекалась своєї реалізації у багатьох країнах Європи, Азії і Латинської Америки. Характерний епізод стався у революційній Франції. У 1794 році там був гільйотинований геніальний хімік Антуан Лавуазьє. Його провина полягала не у діях проти революції, а у поглядах і аристократичному походженні. Він вважав конституційну монархію ідеальною формою правління для Франції. У відповідь на прохання про помилування, в якому перераховувались всі відкриття науковця во славу Франції, суддя відповів: «Республіці не потрібні генії». А от монархії вони були потрібні.

В усіх країнах, що згодом претендували на рівність громадян, цю рівність доводилося підтримувати безпрецедентним терором за рахунок ущемлення їх свободи. У чистому вигляді така реалізація нині спостерігається лише у Північної Кореї. Але зовсім недавно вона була наріжним каменем внутрішньої політики і таких країн як Китай і Радянський союз. Останній довше інших країн йшов цим шляхом, що завело його у глухий економічний і політичний кути. Його зникнення з політичної карти світу є доволі красномовним. Цей глобальний експеримент мав негативний результат, але коштував цим двом країнам десятків мільйонів життів їх громадян. Знаменно, що у самих масонів спостерігається безпрецедентна нерівність. Всі вони діляться на 33 рівня посвячення. Навіть у найієрархічнішій структурі будь- якого сучасного суспільства – армії таких рівнів посвячення (військових звань) вдвічі менше.

            Чи читачу не здається дивним, що всі архітектурні шедеври, які і донині прикрашають центри європейських міст, були створені у часи аристократичної форми правління. А більшість шедеврів живопису, що прикрашають всі сучасні художні музеї світу, у які часи вони були створені? Я впевнений, що колосальні досягнення Великої Британії і Німеччини у літературі, живопису, науці, техніці, а для Великої Британії і у колоніальній експансії, пов`язані саме з тим, що вони уникнули кривавих революцій, типу французької, і зберегли монархічну форму правління аж до двадцятого сторіччя.

            На питання свободу, чи рівність вибрали народи російської імперії у 1917 році найлегше відповісти, навівши лише декілька з безлічі фактів. На межі дев`ятнадцятого і двадцятого віків у Російській імперії було близько 20 тисяч в`язнів. За кілька десятиліть на тій же території у Радянському союзі рахунок вже йшов на мільйони. У Російській імперії страта людини була винятком, а кілька десятків років потому більшовики знищували по декілька сотень тисяч осіб за рік. У 1861 році рільники імперії стали вільним і могли без перешкод пересуватись всією територією останньої. У часи революційного більшовизму у селян забрали землю, примусили безкоштовно працювати у колгоспах і заборонили без дозволу начальства відлучатись з села навіть на добу. Такою була плата за рівність у злиднях за рахунок особистої свободи.

Вибір на користь свободи за рахунок рівності був значно успішнішим. Лідером і економічним, і політичним сучасного світу є Сполучені штати Америки, де наріжним каменем внутрішньої політики є максимально можлива особиста свобода її громадян. Це єдина країна у світі, де всі громадяни мають право на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю. І це лише один із аспектів унікальної особистої свободи американців. Проте майнове розшарування американців також перевищує відповідні показники, наприклад, для європейських країн. Сильні обирають свободу, яка дозволяє максимально реалізувати їх внутрішній потенціал. Слабкі обирають рівність, яка дозволяє їм перекласти значну частину своїх проблем на плечі суспільства, тобто на ту його частину, яка переважно і створює його матеріальне багатство, на неправомірно велику частку якого претендують слабкі. Коли слабкі домінують у суспільстві, то з`являється деспот-диктатор, який реалізує це їх прагнення, отримуючи навзаєм необхідну підтримку для існування своєї диктатури.

Свобода є пріоритетом правої частини політичного спектра кожної країни. Наприклад, у Великій Британії – це консерватори, у Сполучених штатах Америки – це республіканці. Відповідно прагненню рівності відповідає його ліва частина. Наприклад, у Великій Британії це лейбористи, у Сполучених штатах Америки – це демократи. Відповідно, на кожних виборах громадяни обирають між свободою і рівністю. Унікальність Радянського союзу і Китаю полягала у тому, що тут політичний спектр складався з однієї вкрай лівої комуністичної партії.

Після погрому на європейському континенті у висліді Другої світової війни до влади у більшості країн Західної Європи прийшли ліві сили. Руйнівна ідея-інфекція рівності отримала свого потужного політичного виразника. Як ви думаєте? Якби у Другій світовій війні перемогла Німеччина, чи зіткнулась би Європа з проблемою вимирання?

Ще одна засаднича ідея-інфекція ілюмінатів полягала у знищенні патріотизму. Політичні партії - носії цієї ідеї в Європі після Другої світової війни були заборонені, а їх лідери фізично знищені. Головним обвинувачем переможених стало абсолютне зло планети – Радянський союз. Те, що ця країна жодного разу у двадцятому сторіччі не була покарана за свої злочини, зокрема проти українців (у 1932-33 роках було знищено 10.5 млн. українців), я вважаю головною причиною нинішньої російсько-української війни на початку двадцять першого сторіччя, де українці знищуються вже не голодом і репресіями, а всіма видами сучасної смертоносної зброї. Патріотизм отримав ярлик націоналізму і перетворився у лайливе слово. Так що цей пункт програми ілюмінатів був повністю виконаним. Нинішня Європа не здатна опиратись реальним загрозам зовнішньої експансії і якби на дорозі Московії перепоною не стала Україна, то європейські країни мали б реальний шанси перетворитись на нові федеральні округи Московії.

Заклик до рівності сприймається більшістю громадян будь-якої країни як заклик до однаковості всіх без виключення громадян. Ключовим негативним фактором для демографії європейських країн стало питання емансипації жінки, під яким розуміли максимальне ототожнення чоловіка і жінки у всіх аспектах їх життя. Жінки були поступово залучені до сфери матеріального виробництва і політики на рівні з чоловіками. Модним для них стало навіть зовні – через зачіску і одяг походити на чоловіків. Інформаційне поле кожної європейської країни сприяло виробленню у жінок нових життєвих пріоритетів, пов`язаних з кар`єрним зростання і прагненням задоволення своїх, як правило, надлишкових матеріальних потреб, нав`язаних здебільше з агресивною рекламою.  Поступово родина стала відходити у жінок на другий план, діти стали досадною перешкодою для кар`єри і отримання задоволення від світу речей. Чи слід дивуватись, що в міру залучення жінок до чоловічого способу життя кількість розлучень стала стрімко зростати, а кількість дітей у родинах стала стрімко спадати. Нації, у яких сформувалось ставлення до жінок як до робочої сили, подібної чоловікам, стали вимирати.

Комфортності процесу вимирання надає та обставина, що це відбувається у переважно все ще багатих країнах. Насолода матеріальними благами цивілізації відволікає людей від думок про неминучу розплату за порушення головної заповіді всіх релігій: «Плодіться і розмножуйтесь». До речі, про релігію. Знищення, або принаймні дискредитація релігії, також є програмним пунктом ідеології-інфекції ордена ілюмінатів. Останній бул не лише ідеологічним та організаційним батьком французької революції, але і всіх сучасних лівих рухів планети. Цю тезу ви зустрінете і у знаменитому Маніфесті комуністичної партії.

Моя відповідь на цю тенденцію вимирання така. Не можна йти проти природи людини. Чоловік і жінка кардинально відрізняються своєю фізіологією і своїм призначенням у житті етносу. Не випадково всі змагання, у тому числі і інтелектуальні проводяться окремо для чоловіків і окремо для жінок. Роль чоловіка – створити матеріальну фортецю для родини. Роль жінки – за стінами цієї фортеці народжувати і, головне, належно виховувати дітей. Слід мати на увазі, що знищення родини – це ще одна програмна ідея-інфекція ілюмінатів і вона також відображена в Маніфесті комуністичної партії. Сучасні ліві не йдуть прямим шляхом, вказаним ілюмінатами, але досягають тої ж мети успішним маніпулюванням статусом жінки у суспільстві.

Дехто може сказати: «Подивіться, вимирають народи саме країн з високим рівнем життя. Саме високих рівень життя і насолодження світом речей відволікає людей від продовження роду». На що я відповім: «Існують країни з високим рівнем життя, наприклад, Саудівська Аравія, де жодних демографічних проблем немає. Нарешті, існує Ізраїль з цілком європейським рівнем життя, де також немає проблеми вимирання. Народжуваність там удвічі перевищує народжуваність у довоєнній Україні. Тобто проблему можна вирішити і в умовах високого життєвого рівня громадян. Було б розуміння, що така проблема існує. Було б бажання її вирішувати».

Я бачу лише таку альтернативу для України: або продовжувати наполягати на ефемерній емансипації жінки у нашому суспільстві, і тоді питання зникне з порядку денного ще у цьому сторіччі разом із зникненням українців, або вивчити досвід демографічно успішних країн, удосконаливши його розумінням нашої специфіки і вийти з сучасної демографічної кризи-катастрофи. У цьому разі перемога над Московією дасть нам можливість перетворити Україну на центр демографічного відновлення Європи, як то було і тисячі років тому при розселенні з території України індо-арійських племен і на Схід, і на Захід. За моїми підрахунками найбагатша в світі земля України здатна забезпечити комфортні умови проживання 200 млн українців і допомогти іншим європейським країнам відновити їх демографічний потенціал. Для цього, на мою думку, потрібні такі мінімальні кроки:

1.      Усвідомити на всіх рівнях суспільства існування демографічної катастрофи в Україні.

2.      Діяти від противного, реалізуючи ідеї виживання протилежні ідеям національної смерті ілюмінатів. Родина має стати головною цінністю нації. Релігія має стати важливим помічником нації у боротьбі з демографічною катастрофою. Українцям варто звернути увагу на масштабне відродження давньої української релігії - аріянства. Патріотизм має стати основою виховання і молодого покоління, і суспільства в цілому. Особиста свобода українців має викликати заздрість у всіх європейських народів. Приватна власність має стати надбанням більшості українців і бути економічним фундаментом нації і держави. При цьому пам’ятати, що УПЦ-ФСБ є ворожою нам політичною, а не релігійною організацією.

3.      Створити потужне інформаційне поле в державі з популяризації родинних цінностей, подружньої вірності, любові. Запровадити у школах з першого класу години родинного виховання. Після закінчення початкової школи подальше навчання школярів доцільно переважно здійснювати окремо для дівчат і хлопців.

4.      На тепер жодного сенсу у нарощуванні чисельності населення великих міст немає. В усіх країнах і у всі часи народжуваність у селах  була вищою за великі міста. Тому слід заохочувати проживання українців саме у селах і маленьких містах. Більшість українських родин має жити у приватних котеджах. Для цього потрібно кардинально покращити інфраструктуру всієї території України. Важливо заохочувати бізнес створювати робочі місця у таких населених пунктах.

5.      Потрібно, щоб чоловіки і жінки, а також і діти, більше часу проводили у родинному колі. Для цього можна традиційний для українців день відпочинку - неділю назвати днем родини, зробивши його неробочим днем і для працівників торгівлі. В усіх школах можна перевести бодай один навчальний день у режим on-line. Слід заохочувати і найману працю у цьому режимі.

6.      Надати дітям право голосу на виборах, яке до їх повноліття реалізуватиметься через їх батьків.

7.      Відновити кримінальну відповідальність за розповсюдження порнографії і агітацію за одностатевий секс. На тривалий час заборонити аборти. Розглядати аборт з моральної точки зору як вбивство.

8.      Вивчати і переймати досвід демографічно успішних країн.

Я впевнений, що дієвий алгоритм спасіння української нації існує і чим швидше ми його опануємо, тим успішнішим буде наше майбутнє. Але інтелектуальна еліта України має осягнути весь жах нинішньої катастрофи.

Щодня ми несемо втрати не лише на фронті. але і у тилу через ненародження приблизно 2 тисяч дітей на добу, потрібних для нашого виживання як етносу і нації.

Національна асоціація дослідників Голодомору - геноциду українців | Публікація 26Національна асоціація дослідників Голодомору - геноциду українців | Публікація 15

Валерій Швець

Як літають ракети?

 

            Нині польоти ракет у космос стали звичайним явищем. Ще більш звичайним, щоденним, явищем  став обстріл бойовими ракетами території України з боку Московії. Для того, щоб зрозуміти принцип дії ракетного двигуна розглянемо масу m, що рухається відносно інерційної системи відліку з швидкістю v, і малу масу dm, що рухається у тій же системі відліку з швидкістю u. Їх сумарний імпульс буде

P = m v + dm u .

Нехай вони рухають вздовж однієї прямої лінії і так, що в момент часу t=0 стикаються і далі рухаються разом. У момент часу t+dt, де dt мала величина, швидкість об’єднаної маси стане v+dv, а імпульс

P + dP = ( m + dm )( v + dv ).

Відповідно

dP = m dv – dm u.

Запишемо для об’єднаної маси другий закон Ньютона у вигляді

dP / dt = F

або

m dv / dt = w dm / dt + F,

де F – зовнішня сила, що діє на об’єднану масу, а w= u – v – відносна швидкість малої маси відносно великої. Якщо до початкової маси m весь час приєднується малими порціями додаткова маса, то швидкості v і w мають однаковий напрямок. Якщо навпаки, початкова маса m весь час малими порціями втрачає масу, то швидкості спрямовані протилежно. Надалі нас цікавитиме саме останній випадок, а саме рух ракети на активній ділянці її траєкторії. У цьому разі вона весь час витрачає пальне, яке згорає, а утворені при цьому гази з великою швидкістю вилітають через її сопло назад, рухаючи ракету при цьому вперед. Для простоти розглянемо набір швидкості ракетою у космічному просторі поза полем тяжіння якоїсь з планет сонячної системи. Якщо записати рівняння руху для цього випадку у скалярному вигляді, то воно матиме вигляд *

m dv / dt = - w dm / dt.

У цьому рівнянні легко перейти від похідних до диференціалів

dv = - w dm / m.

Далі воно легко інтегрується один раз

v / w = - ln( m ) + ln( c ).

Для знаходження довільної сталої c використаємо початкову умову

v( 0 ) =0,   m( 0 ) = m₀,   w = const.

Тоді

ln( c ) = ln( m₀ )

і рівняння матиме вигляд

v( t ) = - w ln[ m( t ) / m₀].

Тепер, якщо задати динаміку згоряння палива ракети, то ми визначимо динаміку наростання її швидкості. Цю формулу можна записати і інакше

v( t ) = - w ln[ m( t ) / m₀].

m₀ = m( t )  exp[ v( t ) / w ].

Остання формула дозволяє відповісти на питання: скільки потрібно витратити палива для розгону від нуля до першої космічної швидкості v(t₁)=7910 м / сек або другої космічної швидкості v(t₂)=11200 м / сек 1 кг маси. (Ці числа подані для конкретності для старту з поверхні Землі. Для кожної планети вони свої. Для космічного простору поза тяжінням планет вони взагалі не мають сенсу.). Якщо вважати, що розпечений газ виривається з сопла ракети з швидкістю відносно неї w=3000 м / сек, то обчислення дають такий результат: для першої космічної швидкості m₀=14 кг, для другої космічної швидкості m₀=42 кг.

            Наведені числа дають лише порядок величини для відповідних мас, оскільки не враховують вагу баків для пального, які скидаються, як тільки пальне з них повністю витрачається.

            Розглянемо тепер роль тяжіння Землі, якщо ракета стартує з її поверхні. При врахуванні сили тяжіння Землі рівняння руху матиме вигляд

m dv / dt = - w dm / dt + m g,

де g=9.81 м / сек² – прискорення вільного падіння на поверхні Землі. Рівняння зручно записати у диференціалах

dv = - w dm / m+ g dt.

Після разового інтегрування матимемо

v / w = - ln( m ) + g t / w + ln( c ).

За попередньої початкової умови для довільної сталої отримаємо попереднє значення У висліді матимемо

v( t )  = - w ln( m / m₀ ) + g t.

Якщо ж нас цікавлять витрати пального, то останній результат зручно записати так

m₀ = m( t )  exp[ ( v( t ) + g t ) / w ].

Тепер відповідь на запитання про витрати пального залежатиме від темпу витрати пального. Якщо пальне витрачатиметься максимально швидко, так щоб перевантаження, що виникає при цьому, не зруйнувало апаратуру ракети або не загрозило життю людей, якщо вони є на борту, то результат мало відрізнятиметься від попереднього. Дійсно, нехай активний політ ракети до набору потрібної швидкості відбувається протягом ста секунд, тоді другий доданок у виразі v( t ) + g t буде достатньо малим порівняно з першим, а прискорення вільного падіння можна для оцінки вважати сталою величиною і ми отримуємо попередню оцінку маси витраченого пального.

 

*С. В. Козицький. Теоретична механіка. Одеса.-Астропринт.-Р. 2014.-С. 468.

**Стефан Банах. Механіка. Львів.-Видавництво Львівська політехніка.-Р. 2017.-С. 598. (Переклад з польської)

 Національна асоціація дослідників Голодомору - геноциду українців | Публікація 26

Національна асоціація дослідників Голодомору - геноциду українців | Публікація 15

Валерій Швець

Ядерне майбутнє України (Чорноморські новини.-2024 рік / № 43, четвер 7 листопада 2024 року)

Така зброя має захищати Україну від північного сусіда

Стаття надрукована:

1.Чорноморські новини

https://chornomorka.com/archive/22521/a-171192.html

2.Україна молода

Україна молода.-№49.-4 грудня.-2024. https://umoloda.kyiv.ua/number/0/180/185512

3.Часопис Бінтел

Бінтел. Журнал геополітичної аналітики. – 2025. 

https://bintel.org.ua/uncategorized/chi-potribna-ukraїni-yaderna-zbroya

4.Слово просвіти

Слово Просвіти.-1024.-47(1280).-27 листопада - 4 грудня.-С.7.

5.Народний оглядач

Народний оглядач. щоденна газета неофіційної інформації, настроїв і громадської думки. - sd.org.ua. -2024.-28 жовтня.

https://www.ar25.org/article/yaderna-zbroya-ukrayiny-ta-sim-krokiv-dlya-yiyi-vidnovlennya.html

6.Літературна Україна

 Чому розпався Радянський Союз і чому Російська Федерація вийшла з нього першою? Моя відповідь така. Радянський Союз був імперією, а імперії існують лише за рахунок сильного центру. Соціалізм як економічна модель суспільства зазнав у Радянському Союзі повного банкрутства, а відтак центр суттєво ослаб. Після 74 років блукання економічними манівцями слід було повертатися до нормальної моделі суспільства, базованої на свободі громадян і змагальності суб’єктів економічної діяльності, тобто на капіталістичній економічній і політичній основі.

Але повернення в русло світової цивілізації мало бути дуже болючим (згадайте лихі дев’яності). Аналітики російських спецслужб це очевидно передбачили. Радянський Союз міг розпастися у некерований спосіб під час цього переходу. Військові конфлікти між окремими суб’єктами і взаємні образи могли поховати назавжди саму ідею відродження «великої імперії». Один із законів контролю спецслужбами за суспільними процесами полягає у тому, щоб очолити небажані політичні процеси, якщо їх не можна уникнути. Тому Російська Федерація вийшла з Радянського Союзу першою.

ТЕПЕР болючі процеси економічної і політичної трансформації суспільства асоціювалися вже не з недолугою імперією, а з власною незалежністю. Тобто народи мали сприйняти економічний колапс дев’яностих як плату за політичну незалежність. Цей колапс мав підсилити ностальгію за «славним» минулим і створити психологічні передумови для майбутнього відродження колишньої імперії вже на новій потужній економічній основі, прив’язавши ще сильніше території, що звідали «блага» незалежності, до центру.

Такий реальний захист нашої нації замість папірців

Тобто Російська Федерація вийшла першою з Радянського Союзу, щоб незабаром взяти реванш за втрачену колишню імперську могутність. І вона послідовно готувалася до цього реваншу. У той час, як нові незалежні держави почали активно роззброюватися, скорочуючи свої армії і знищуючи цілі класи власної зброї, Російська Федерація, навпаки, попри схожі з усіма новими незалежними державами економічні труднощі, викуповувала у них їхнє озброєння. Куди ділася потужна стратегічна авіація України, якої нам тепер так бракує? Продали в РФ. Куди ділася велика кількість потужних балістичні ракет України, яких нам тепер так бракує? Продали в РФ, а шахти підірвали (для чого?). Куди ділися колосальні запаси протипіхотних мін, які тепер нам такі необхідні? Знищили через непотрібність. Куди дівся величезних бронетанковий парк України, якого нам також тепер бракує? Порізали на металобрухт, на щастя, не весь. Ми не хотіли витрачати на утримання цього озброєння власних коштів, а нині сплачуємо за це життями кращих українців. На довершення — руйнування нашої армії і спецслужб у часи улюбленця черні — президента Януковича, коли Міністерство оборони і Службу безпеки України очолили громадяни Російської Федерації.

На зорі незалежності ми мали ще одну компоненту нашої безпеки, існування якої перекривало всі наведені вище втрати — ядерну зброю. Україну потрібно було позбавити такого захисту. Самотужки РФ цього не могла зробити. Скільки б не викуповувала у нас РФ ядерні заряди (а їх у нас було дуже багато), навіть невеликої їх кількості, що залишалася, у разі війни було б достатньо для завдання непоправної шкоди колишній метрополії чи й її біологічному існуванню взагалі. Тут потрібна була зовнішня підтримка, яка дозволяла б вирішити це питання докорінно. І таку підтримку надали Сполучені Штати і Велика Британія. Так з’явився Будапештський меморандум.

Будапештський меморандум — це документ, підписаний 5 грудня 1994 року в рамках зустрічі у Будапешті. Він містить гарантії безпеки для України в обмін на її відмову від ядерної зброї. Підписантами стали Україна, Росія, Сполучені Штати Америки, Велика Британія. Останні три країни зобов’язалися забезпечити, зокрема, дотримання такого принципу — утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України.

Одна з українських атомних станцій

20 років — це термін, необхідний для підготовки великої війни. Друга світова війна почалася, як це й передбачалося у 1919-у, через 20 років після Першої. Умови Версальського мирного договору створили економічні й полі-тичні умови для спроби Німеччини взяти реванш за поразку у Першій світовій війні та її ганебне приниження після неї. Створення Радянського Союзу з його нав’язливою ідеєю світової революції за активної економічної і політичної підтримки західних країн та його захмарне озброєння створили ще одну передумову цієї війни. І ця найкривавіша війна в історії людства відбулася.

Російській Федерації також вистачило 20 років для підготовки великої війни. Захід створив сприятливі економічні умови для відродження її економіки й військової потуги. За ті 20 років РФ заробила трильйони доларів на продажу енергоресурсів: нафти і газу. Рівно через 20 років після підписання Будапештського меморандуму (згадайте Версальський мирний договір), у 2014-у Росія порушила територіальну цілісність України в рамках гібридної війни, а в 2022-у почала широкомасштабне вторгнення. Зараз вона окуповує близько 20% території нашої держави. Тобто Росія грубо порушила засадничий пункт Будапештського меморандуму.

Росією легко керувати. Після Першої світової війни Захід побудував у Радянському Союзі тисячі підприємств важкої промисловості, і це дало можливість створити стільки озброєння, що воно в рази перевищувало озброєння решти світу, включно з Німеччиною. І Радянський Союз розпочав Другу світову, напавши разом з Німеччиною на Польщу. Тепер правонаступниці Радянського Союзу — Російській Федерації дали гроші, точніше, дали заробити шалені гроші на продажу нафти й газу, і РФ знову напала. Отже, дай Росії зброю — і вона на когось нападе. Дай їй гроші — вона на них купить зброю і знову на когось нападе. Такий менталітет у цього народу. Це слід враховувати.

А що ж інші підписанти меморандуму: Сполучені Штати і Велика Британія? Вони реально допомагають нам. Без їхньої підтримки Україна вже давно була б окупованою московитами. Допомагають. Але як? Якщо на початку війни ми на десять російських гарматних пострілів могли відповісти одним, то майже через три роки війни — ура! — лише на три російські постріли одним. Усі роки війни ми стикалися з абсолютною перевагою московитів у повітрі. Лише в останні місяці, нарешті, з’явилися у нас сучасні американські літаки F-16, але все ще без відповідного ракетного озброєння. Своїми балістичними ракетами наші союзники забороняють бити по території ворога, а власні ми тільки-но створили і ще не запустили у серію. З усього видно, що ми воюємо зі зв’язаними руками і що лише героїзм наших воїнів, не порівняний з військовою спроможністю російського бидла, дозволяє нам тримати паритет на полі бою.

І СКІЛЬКИ триватиме така дивна війна? Це запитання не до Росії. Її народ відстав від українського у своєму цивілізаційному розвитку на шість тисяч років (за 5500 років до нової ери на території України вже існувала високо розвинута землеробська Трипільська культура, а у 500 році нової ери московити ще жили у кам’яній добі, не знали землеробства і займалися людожерством). Як і всі примітивні цивілізації, вони розуміють тільки мову сили. Маючи лише 1,5% світового ВВП, Росія все ще впевнена у своїй спроможності захопити Україну. Саме кволість допомоги Україні від цивілізованого світу посилює цю впевненість. Цивілізований світ — це слон, а Росія — це моська. Однак ця моська гавкає на слона, впевнена, і не безпідставно, у своїй силі, вважаючи, що у цього слона глиняні ноги. А слон усім своїм видом показує, що він цієї моськи боїться.

То скільки ж триватиме ця дивна війна? Це запитання — до цивілізованого світу, який вперто демонструє своє небажання побороти Росію. Він не хоче зрозуміти, що Росія — це не звичайна держава, а, за влучним висловом американського президента Рональда Рейгана, імперія зла. І питання з нею слід вирішувати кардинально. У мене є підозра, що війна триватиме до останнього українця, здатного тримати зброю у руках. Лише тоді Захід зрозуміє, що це не лише наша війна, а передусім — його війна, але для нього це вже буде занадто пізно.

Отже, всі підписанти Будапештського меморандуму, крім України, або грубо порушили всі його пункти, або ж неналежним чином їх виконують. Чи доцільно Україні залишатися єдиною країною, що дотримується всіх умов меморандуму? Може, і нам потрібно піти слідом за іншими підписантами й відкликати свою згоду на позаядерний статус України?

Росія розуміє лише мову сили, а ядерна зброя — це дуже авторитетна сила для держави з примітивним геостратегічним мисленням. Ми повинні створити ядерну зброю і засоби її доставки швидше, ніж закінчаться наші солдати.

Які ж у нас стартові умови для такого амбітного проєкту? Україна має 15 енергоблоків на чотирьох атомних електровнях: Запорізька АЕС — 6 блоків ВВЕР-1000 (територія станції тимчасово окупована Росією), Південноукраїнська АЕС — 3 блоки ВВЕР-1000, Рівненська АЕС — 4 блоки ВВЕР-440 та ВВЕР-1000, Хмельницька АЕС — 2 блоки ВВЕР-1000. Загалом вони виробляють приблизно 50% електроенергії країни. Для порівняння: США мають 93 ядерні реактори, а Росія — 38.

Україна має значні запаси власної уранової руди — 170 тисяч тон. Для порівняння: в Австралії таких запасів 1,7 млн тон. Українська руда доволі бідна і містить урану лише 0,03% — 0,15%. На більшості родовищ світу ця концентрація — 0,1% — 1%. З цієї кількості урану лише 0,7% становить ізотоп урану-235, що й використовується як ядерне паливо. Решта урану в руді — це доволі інертний щодо розчеплення ізотоп урану-238. Ядра урану-235 діляться за допомогою будь-яких нейтронів, як теплових, так і швидких, але переріз поглинання нейтронів ядрами урану-235 суттєво більший для теплових нейтронів. Ядра урану-238 ефективно діляться лише при поглинанні швидких нейтронів. У типовому реакторі внаслідок ланцюгової реакції виникають нейтрони з довільними швидкостями, але використання у ролі теплоносія води, як і графітових стрижнів, уповільнює їх і робить більшість з них тепловими.

Атомні електровні України за рік споживають приблизно 2400 тон української руди. Поки що технологія споживання руди у нас досить примітивна. До повномасштабної війни ми вивозили руду до Росії, де з неї виділяли ізотопи урану, суміш ізотопів збагачувалася за рахунок ізотопу урану-235 і з неї виготовлялися тепловиділяючі елементи (ТВЕЛи), що містять приблизно 97% урану-238 і 3% урану-235. Ці ТВЕЛи після разового використання знову поверталися в Росію для подальшого зберігання. Якщо зважити, що при використанні ТВЕЛів із 3% урану-235 вигорає лише 2%, тобто лише 2% запасу енергії ТВЕЛів, а решта цього запасу просто дарувалася сусідній державі, то інакше як марнотратством це не назвеш. За такого підходу наших запасів руди вистачить десь на 70 років.

                                                                                      

Таким має бути сховище відпрацьованого ядерного палива України

А чи можна використати всі 100% урану в ядерній енергетиці? Виявляється, можна. З відпрацьованих ТВЕЛів відділяються 3% високоактивних елементів, 1% залишків урану-235 та 1% плутонію-239, що утворився в реакторі при опроміненні урану-238 швидкими нейтронами, які при будь-яких механізмах уповільнення нейтронів завжди присутні в реакторі. При поділі ядра урану-235 у середньому виділяється 2,5 нейтрона. Один нейтрон іде на підтримку ланцюгової реакції, а решта поглинається ураном-238, який перетворюється в ізотоп урану-239, а після його розпаду — у плутоній-239. Насправді плутонію утворюється значно більше, ніж 1%, але решта його разом з ураном-235 розщеплюється, збільшуючи виді-лення теплової енергії реактором приблизно на 30%. З отриманих чистих компонент змішуванням їх у потрібних пропорціях знову виготовляються нові ТВЕЛи і відбувається новий цикл використання урану. На кожному такому циклі втрачається лише 3% високоактивних відходів, а решта отриманих ізотопів знову впроваджується у дію. Таких циклів можна провести доволі багато, кожного разу додаючи до виділених 1% урану-235 та 1% плутонію-239 лише 1% додаткового урану-235. При цьому відбуватиметься поступове накопичення запасів урану-238, оскільки не вистачатиме урану-235 і плутонію-239 для створення нових ТВЕЛів. Але чекати на використання урану-238, судячи з усього, доведеться не довго, оскільки він є перспективним паливом для майбутніх атомних реакторів на швидких нейтронах. Якщо використовувати такий замкнений цикл, то українських запасів уранової руди вистачить уже на 3500 років виробництва електрики на нинішньому рівні. Так це робить переважна більшість країн світу.

А де ж тут українська ядерна бомба? Вона — у відпрацьо-ваних ТВЕЛах. Річне викори-стання урану-235 в Україні становить приблизно 17 тон. Кількість плутонію-239, напрацьована у 15 ядерних реакторах, становить десь 4,7 тони. Бомба, яка зруйнувала Нагасакі, містила 6 кг плутонію-239 і мала потужність 21 тисячу тон у тротиловому еквіваленті. Це середньостатистична ядерна бомба, яка є на озброєнні ядерних країн світу. З плутонію, отриманого з відпрацьованого за рік ядерного палива України, можна зробити приблизно 800 таких бомб. То у чому ж проблема? Проблема — у стані масової свідомості українців і політичній волі керманичів України. До речі, світові запаси плутонію у циві-льному секторі економіки щорічно зростають на 75 тон.

ШЛЯХ до української ядерної бомби такий.

1. Створення сховищ для відпрацьованого ядерного палива і високоактивних ізотопів. Жоден грам відпрацьованого палива не можна вивозити за межі України. (Наскільки я знаю такий крок уже зроблений, і в Чорнобильській зоні у 2021 році введене в експлуатацію сховище для відпрацьованого ядерного палива). Після звільнення Донбасу нема сенсу відроджувати його вугільні копальні. Енергія, що виділяється при згоранні вугілля, у мільйон разів менша, ніж та, що виділяється при діленні ядра, у перерахунку на один атом. З цього слід виходити, плануючи енергетичне майбутнє України.

2. Освоєння технології збагачення природного урану його ізотопом — ураном-235 і виготовлення на цій основі власних ТВЕЛів. Центрифуги, які використовуються для цього, не є тепер чимось унікальним.

Ядерне роззброєння України - стратегічна помилка, чи задум?

3. Освоєння технології переробки відпрацьованого ядерного палива для виділення з нього всіх його основних компонент: високоактивних відходів, урану-238, урану-235, плутонію-239. Для цього потрібно вивести на сучасний рівень нашу хімічну промисловість і хімічну науку.

4. Повторне використання відповідних компонент для створення нових ТВЕЛів. Ця технологія тепер також не є чимось унікальним.

5. Використання частини виробленого плутонію-239 для створення власної ядерної зброї. Технічних проблем тут достатньо, але жодна з них не має принципового характеру.

6. Початок власних досліджень щодо створення реакторів на швидких нейтронах. Приведення експериментальної базу провідних вишів України і галузевих наукових інститутів до рівня сучасних вимог.

7. Початок широкомасштабних досліджень керованого термоядерного синтезу для створення у майбутньому на цій основі термоядерної енергетики і власної термоядерної зброї. Тут потрібен розвиток усіх головних напрямків точних і прикладних наук.

Як бачимо, створення ядерної бомби не вимагає жодних додаткових технологій, крім тих, що вже використовуються у світі для створення замкненого паливного циклу і можуть бути використані для українських атомних електровень. Усі ці технології широко висвітлені у науковій літературі відкритого доступу і вимагають для своєї реалізації лише професійних рук та відповідного фінансування.

Рішення потрібно ухвалювати швидко, поки ще є кому зі зброєю в руках захищати нашу землю, хоча часу не так багато. Але слід переконати наших союзників у необхідності та невідворотності такого кроку.

Перші п’ять із зазначених вище пунктів — це наша най-ближча перспектива. Для розуміння віддаленішої перспективи ми маємо виходити з неминучості нової війни з Росією або тим новим державним утворенням, до якого увійде її територія. Що було, те й буде — такого світоглядного наративу маємо дотримуватися.

Для того, щоб якомога віддалити цю війну, ми повинні радикально змінити стиль нашого життя.

По-перше, починати слід з освіти дітей. Потрібно знову відродити високий статус точних наук у школі й суспільстві. Не можна миритися із сьогоднішніми реаліями, коли більшість студентів технічних вишів не здатна оволодіти вищою математикою. Її базові операції диференціювання та інтегрування вони просто не можуть осягнути через низьку математичну підготовку у середній школі. Здебільшого вона на рівні незавершеної початкової освіти.

По-друге, розвиток вітчизняної науки має стати пріоритетом діяльності української держави. Без високопрофесійних науковців ми не зможемо йти в ногу з науковим прогресом людства, не зможемо створювати власну зброю, яка була б надійним стримуючим фактором проти агресії нашого споконвічного ворога.

Енергетичне майбутнє України

У 2022 році у Сполучених Штатах уперше в світі вдалося реалізувати термоядерний синтез, за якого енергія, що виділилася при термоядерній реакції, у півтора рази перевищила енергію імпульсу 192 лазерів, сфокусованих на пігулці із суміші дейтерію і тритію. Ця установка обійшлася країні у 3,5 мільярда доларів. І це лише один з величезної кількості наукових напрямків, що підтримуються державою. Тому не дивно, що ми молимося на американські танки, літаки, ракети тощо. Не копійки виділяти на розвиток науки в Україні в обмін на безліч паперів, написаних науковцями, замість реальних результатів їхніх досліджень, для яких у них просто нема сучасної експериментальної бази, а реальні гроші для досягнення вагомих наукових результатів. Тоді у нас буде і замкнений паливний цикл в атомній енергетиці, і власна ядерна зброя, і власні засоби її доставки.

По-третє, усі наші наступні мирні проєкти мають оцінюватися з точки зору їх корисності у майбутній війні. На прикладі нинішньої російсько-української війни ми бачимо, що за всі наші стратегічні помилки у плануванні перспектив України доводиться платити кров’ю її найкращих синів.

Я впевнений, що війни можна уникнути, лише маючи військову й економічну перевагу над нашим потенційним ворогом. Тож будьмо сильними! Довга дорога починається з першого кроку. А перший крок — це зміна нашого ставлення до Будапештського меморандуму у масовій свідомості й у свідомості очільників держави.

Автор висловлює щиру подяку професору Михайлові Борисовичу Кравченку за плідні обговорення всіх заторкнутих у статті питань. Цими днями його не стало. Світлій пам’яті про нього служитиме ця стаття.

Валерій ШВЕЦЬ,
доктор фізико-математичних наук,
професор, академік Академії наук Вищої школи України.