Science with Shvets V. T.

  https://chornomorka.com/archive/21505/a-3845.html Закінчення. Початок у номері за 26 квітня      Але перед тим була німецька окупація Криму. Вона істотно не відрізнялася від окупації інших теренів України. Відмінність полягала в тому, що німці також не утрималися від спокуси вголос помріяти про майбутнє Криму, як суто німецької землі з домінуючим німецьким населенням. З огляду на об’єктивні причини, ці мрії витали недовго. У 1944-у на зміну Третьому рейху у Крим повернулася новітня Російська імперія. Разом з нею повернулася і мрія про суто російський Крим. Для початку, у травні 1944 року з території півострова виселили 183155 кримських татар (не враховуючи солдатів армії, які були відправлені на спецпоселення після демобілізації  1945-го). Татари були не поодинокі. У червні 1944 року виселили кримських вірмен, болгар, чехів і греків. Загалом було вивезено близько 300 тисяч осіб. Населення Криму в черговий раз скоротилося приблизно до півмільйона осіб. Приводом...

       https://chornomorka.com/archive/21503-21504/a-3831.html      Тисячоліттями різні народи приходили на територію Криму і будували, будували, будували. У давні часи Крим став перлиною античної цивілізації.      Мені було вже 56 років, коли я вперше відвідав Крим як пацієнт одного з санаторіїв. Я почувався зле. Вранішня зарядка, басейн, настільний теніс до обіду. Рюкзак на плечі і пішки світ за очі — після обіду. Пішохідні прогулянки поступово досягли 15 кілометрів на день. Пішки обійшовши Велику Ялту, почав використовувати маршрутний транспорт для поїздок за сотні кілометрів від санаторію. Таким було моє лікування. Додому повернувся фізично зміцнілою і позитивно налаштованою людиною. Розпочався новий етап мого життя з кращим розумінням його цінності і призначення.      Подорожуючи Кримом звернув увагу на вбогість його культурних пам’яток старовини, хоча серед інших земель України саме Крим мав би найбільше пишатися сво...

  https://chornomorka.com/archive/21497/a-3732.html      Крим здано росіянам без жодного пострілу. Втрачене все озброєння, а його в Криму було чимало і не найгіршого, втрачений увесь український флот, що дислокувався на півострові, втрачена більшість особового складу української армії, який просто перейшов на бік ворога. Перейшов не з ідейних міркувань і не через страх, а за обіцянку більших грошей, тобто продався ворогові.      За всю писемну історію України, починаючи з часів Київської Русі, — це наша найганебніша поразка. Ніхто не взяв на себе відповідальність за неї. Ніхто з вищих військових і цивільних керівників країни не застрелився відповідно до кодексу офіцерської честі. Нікого не покарано за цю національну ганьбу. Чи те, що відбулося, є результатом некомпетентності і непрофесійності наших військових і цивільних керманичів, чи результат зради? Ситуація, яка склалася, навіть не обговорюється як ганебна. Вона взагалі не обговорювалась серйозно н...

  https://zn.ua/ukr/energy_market/energetichna_bezpeka_ukrayini__v_chomu_vona.html Валерій Швець      У світлі невідворотної перспективи переходу в недалекому майбутньому атомної енергетики світу на реактори на швидких нейтронах, особливо важливим стає питання ядерної безпеки.      Україна платить найвищу в світі  ціну за російський природний газ . Він є однією з вагомих складових енергетичного балансу України. 2011 року базова ціна на газ для України склала 450 дол. за тисячу кубометрів, у той час як для Західної Європи - в межах 350 дол. (у 2010 році - 237 дол.). В інших країнах світу ціни значно нижчі за європейські. За 100-доларову знижку базової ціни, відповідно до  Харківських угод , ми заплатили частиною своєї незалежності. Чи є якийсь розумний вихід із ситуації, що склалася в нашій енергетиці? У пошуках відповіді пропоную уважніше придивитися до атомної енергетики України.      Енергетика світу, у тому числі енергетика ...

  Так часто зустрічали німців в українських селах https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/rabstvo-khkh-stolittya      Не вірте нікому, що німці — погані люди. Вони нікому нічого поганого не зробили. Ці слова не раз я чув від бабусі моєї дружини — баби Єлизавети. Все своє довге життя вона прожила в селі Липняжці Кіровоградської області. Село було великим і розташовувалось на дорозі Одеса — Київ. Під час останньої війни у ньому містився німецький гарнізон, а в хаті баби Єлизавети — німецька комендатура. Я не вступав у суперечку стосовно її слів, бо ще довго залишався в полоні відомих радянських стереотипів щодо Другої світової війни. Ці стереотипи настирливо впроваджували у нашу свідомість радянською школою, та й тепер так само впроваджують школою незалежної України. «Ми повернули вам правду історії», тобто радянський погляд на всіх і на себе — «волають» останнім часом великі плакати на вулицях Одеси. Яку саме пам’ять нам повернули?      Вороже ст...